Сучасний геноцид, або 10 причин, чому більшість із нас не доживе до пенсії
Нова пенсійна реформа з її підводними каменями, здавалося б, українців абсолютно не збентежила. Багато наших співвітчизників безпосередньо пояснюють, що не бояться ризикувати та залишитися взагалі без пенсії з тієї простої причини, що до неї не доживуть.
За підсумками минулого року, Україна посіла 4-е місце серед країн Європи з найвищим рівнем смертності — при чому в групі ризику люди до 60 років. За підрахунками, вже сьогодні кожен четвертий українець не доживає до 60 років, а кожен десятий — до 35. При цьому тривалість життя в Україні в середньому на 10 років нижча, ніж у країнах Європи. І негативна тенденція продовжується.
«Знай.ua» розібрався — що впливає на смертність наших співгромадян.
Медицина
Згідно з дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг» тільки за останні роки українці менше стали звертатися за медичною допомогою через дорожнечу і не завжди якісну допомогу.
Більшість за симптомами ставлять собі діагноз самостійно, з допомогою інтернету. Часто — помилково. Що призводить до ускладнень або навіть смерті. Багато українців «прописують» собі ліки так само через інтернет. Відсутність кваліфікованих кадрів, вакцин, ліків, недоступність медичної допомоги, лікарські помилки, корупція, скорочення державних програм — ось головна біда української медицини. Але точної статистики за цими пунктами не можуть назвати навіть у МОЗ.
Так чи інакше, але всі тяготи вітчизняної медицини український пацієнт відчув на своїй шкурі.
Шкідливі звички
Рівень медицини в повному обсязі впливає на тривалість життя українців. За підрахунками ВООЗ, неправильний спосіб життя збільшує шанси передчасної смерті на 50%.
Згідно з опитуванням Київського Міжнародного інституту соціології, в Україні поширеність щоденного куріння серед її жителів старше 18 років становить 24%, зокрема, серед жінок — 9,0% і серед чоловіків — 42,4%.
Якщо брати споживання алкоголю, то Україна посідає п’яте місце у світі. Українці споживають 15,6 л на душу в рік.
Тільки за офіційною статистикою МОЗ, ще декілька років тому в Україні налічувалося 700 тисяч офіційно зареєстрованих алкоголіків. На 6 чоловіків, які полюбляють випити, припадала одна жінка.
Скільки в країні неофіційних курців, алкоголіків і любителів травички або порошку — точних даних немає. Але, як правило, офіційну статистику завжди сміливо можна помножити на 2 або 5, щоб отримати неофіційну цифру.
Екологія
Кілька днів тому міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак зробив заяву: «В Україні через поганий стан навколишнього середовища кожні дві години вмирають три людини».
За даними міжнародної організації, несприятливі фактори екології стають причиною виникнення більше 100 найнебезпечніших хвороб світу, які щорічно вбивають 12,6 млн людей. Це становить 23% від всіх смертей у світі.
Велика частина смертей в Україні викликана такими хворобами як рак, інсульти і хвороби серцево-судинної системи, кількість яких значно зросла за останні 10 років. Експерти кажуть, що погіршення якості повітря спостерігається в багатьох містах з низьким або середнім достатком. Подальше забруднення атмосфери буде викликати збільшення кількості неконтактних хвороб, а діти до 5 років також більше страждатимуть від респіраторних інфекцій.
Найбільші «екологічні» вбивці в Україні — це інфаркти та інсульти (2,5 млн на рік), хвороби серця (2,3 млн), рак (1,7 млн), респіраторні хвороби (1,4 млн).
Стрес
Стрес — одна з найпоширеніших хвороб нашого часу. Вважається, що в подальшому кількість людей, які страждають від цієї недуги буде тільки рости. А це значить, смертність до пенсійного віку підвищиться.
Причина стресу у кожного своя — робота, брак грошей, хвороби, любовні проблеми, сімейні скандали, незадоволеність зовнішністю та життям, ситуація в країні тощо. Якщо взяти українців, то в останні роки стрес переслідує громадян нашої країни ще й з військової точки зору. Військові дії впливають на загальний настрій і стан. Адже в силу таких подій ніхто не гарантує, що це скоро закінчиться, так само немає гарантії, що військові дії не загостряться і не перемістяться по території країни.
Суїцид
Як не сумно, але Україна знову лідирує, займаючи одне з провідних місць в Європі за кількістю самогубств. За даними Державного комітету статистики, на 100 тис. осіб припадає 22 самогубства. Смерть від суїциду займає третє місце в Україні після природної смерті і смерті від зовнішніх причин.
З кожним роком проблема самогубств набуває глобального характеру. Це пов’язано з соціально-економічними, психологічними факторами, такими як економічна криза, безробіття, «криза сім’ї». Суїцидальні спроби все частіше стають формою поведінки, до якої вдаються діти і підлітки в тій чи іншій кризовій ситуації. Ще більшим шоком є те, що більшу частину людей, які здійснюють суїцид, складають підлітки віком до 14 років.
За статистикою, спроби самогубства в Україні скоюють частіше жінки. При цьому вони вибирають більш «гуманні», на їх погляд, способи, ніж чоловіки. Наприклад, ковтають таблетки або ріжуть вени, це впливає і на кінцевий результат, тому що жінки виживають частіше. Чоловіки ж вдаються до більш «ефективних» методів — викидаються з вікон, вішаються, пускають собі кулю в скроню і т.д.
Якщо вірити соціологам, то офіційна статистика самогубств значно відрізняється від реальних цифр у 2-4 рази, оскільки в неї потрапляють тільки явні випадки. Також ніким не фіксуються випадки невдалих спроб відходу з життя, яких в 7-10 разів більше.
Так само жахає явище суїциду в АТО. У зоні бойових дій причина суїциду вийшла на перше місце серед небойових втрат у ЗСУ за 2016 рік. У Міноборони за минулий рік нарахували 63 таких випадки. За статистикою, яку раніше озвучував головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, всього з початку АТО загинуло майже 1300 бійців з причин, які не пов’язані безпосередньо з веденням бойових дій, з них самогубців — 259 осіб.
ДТП
За даними Департаменту медичної допомоги МОЗ, з 2011 до 2016 року в Україні зареєстровано близько 170 тисяч ДТП з потерпілими, в яких загинули 26,5 тис. людей.
Аварії на дорогах у країні є частою причиною смерті серед молоді віком від 15 до 24 років і серед дітей від 5 до 14 років. Більше 43% загиблих є пішоходами і велосипедистами. Якщо у вас немає авто і ви ніколи не сиділи за кермом, ви все одно не застраховані від цієї біди.
Приклад цього — недавній наїзд на перехожих у Харкові, де загинуло п’ять осіб, а травмовано шість.
В Україні ДТП з тяжкими наслідками відбуваються через перевищення водіями швидкості — 39% випадків, необлаштованість пішохідних переходів — 38%, порушення правил перетину перехрестя — 30%, а також управління автотранспортом у нетверезому стані. Часто винуватцями є самі перехожі, які переходять дорогу в неналежному місці, молоді люди нерідко ходять по вулицях у навушниках і не чують, що поруч автомобіль.
За останні три роки на дорогах України загинуло понад 12 тисяч громадян. За підрахунками, щодня лише на дорогах гине від 7 до 13 осіб.
Злочинність
Зростання злочинності в Україні збільшується великими темпами. Так у період з січня по червень 2017 року було скоєно 317 633 злочини. За перше півріччя в країні сталося 834 умисних вбивства і замахів на вбивство, а також умисних тяжких тілесних ушкоджень — 1050.
«Всього за півроку, в результаті злочинних діянь загинуло 3,3 тис. осіб, з числа яких 22,6% було умисно вбито; 29,9% загинуло внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних зі злочинами; 8,2% — у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень», — повідомили в Держстаті.
В цілому по Україні розкриття злочинів не перевищує 25%, а з убивств показник становить усього 18%. У Києві лише за 17% злочинів вручається підозра, а з убивств — менше 15%.
АТО
Рішення про початок АТО було прийнято 13 квітня 2014 року як реакція на спроби проросійських незаконних збройних груп захопити адміністративні будівлі та силові структури на Донбасі.
За перші два роки жертвами неоголошеної війни на сході України стали більше 30 тисяч чоловік, з яких загинули 9 тисяч.
Найцікавіше, що нинішня влада точно не може сказати, скільки українців загинуло в зоні АТО, включаючи і мирне населення. Немає точних даних, скільки людей покинуло територію Донецької та Луганської областей, ті дані, що є, — приблизні.
Повна картина стане очевидною лише після перепису населення. Точно можна буде сказати, скільки людей загинуло, а скільки пропало безвісти.
Продукти харчування
Через кризу ростуть ціни на продукти харчування, і багато хто намагається заощадити. Кількість українців, які можуть собі дозволити якісні продукти харчування, падає з кожним днем. Замість цього на передній план виходять більш дешеві аналоги — сурогати, низькоякісні продукти з великою кількістю хімії, неякісні замінники, фальсифікат, неперевірена контрабанда, продукти кустарного виробництва.
Нечесні на руку бізнесмени намагаються здешевити товар, додаючи у виробництво неякісні замінники. У свою чергу Україна з 2005 року живе без програми по захисту прав споживачів, із дискримінаційним законодавством у цій сфері, і як наслідок — має невтішні статистичні дані.
Пересічний українець не може визначити на око, що містить продукт. Всі ці назви в складі написані на етикетці, як китайська грамота для більшості споживачів.
Державна продовольчо-споживча служба все частіше виявляє порушення, які сприяють збільшенню кількості харчових отруєнь та численних скарг споживачів. Часто вживаючи продукти, споживач стикається з алергією, отруєнням, внаслідок чого потрапляє в лікарню. Тільки цього літа багато українців, на тлі страху заразитися всім відомим ботулізмом, відмовилися від ряду продуктів.
Як повідомляють в Держпродпотребслужбі, санітарно-епідемічна ситуація в країні залишається напруженою і нестабільною. В цьому році спалахи харчових отруєнь реєструвалися майже в усіх регіонах за винятком Луганської області. Найбільша кількість була зафіксована в Одеській та Київській областях.
Важка праця
Говорити про зростання трудової міграції в Україні — справа невдячна. Багато українців зараз намагаються заробити — і на Батьківщині, і за її межами. Деякі взагалі виїжджають з кінцями.
Але майже всі «заробітчани» і працівники скаржаться на умови праці.
Холод, великі обсяги роботи, відсутність офіційного працевлаштування, неможливість отримати відпустку або лікарняний, низька оплата, стимулююча шукати додатковий заробіток, хамське ставлення роботодавця, порушення КЗпП і техніки безпеки. Все це впливає на тривалість життя середньостатистичного українця.
На жаль, такі сучасні реалії. 12-годинний робочий день на холоді без можливості взяти лікарняний або відпустку, без додаткової оплати праці впливає на кожного другого українця.
Загалом включаючи всі фактори, в тому числі і військові дії, щогодини населення України зменшується на 80 осіб. Україна — друга в світі за показником смертності на тисячу людей, перебуваючи в цьому сумному антирейтингу в компанії таких африканських країн, як ПАР, Лесото і Гвінея-Бісау.
За часи незалежності населення нашої країни скоротилося приблизно на 9 мільйонів. Точно визначити населення України складно з тієї причини, що останній перепис проводили ще в 2001-му, а запланований раніше перепис населення на 2016-й через війну перенесли на 2020 рік.
Джерело: https://znaj.ua/
|