Терпіння народу луснуло: Люди хочуть всього і відразу, і відступати нікуди — соціолог

22.08.2017 20:38

Про це пише український соціолог, директор Фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна, передають Патріоти України.

«Якщо зараз якось визначити [домінуючий] настрій в суспільстві, то це буде, напевно, розчарування. У людей зростає почуття несправедливості, особливо у тих, хто був учасником Майдану і АТО. Все частіше і частіше виникає питання: а за що ми боролися? Це небезпечно. Мирним третій Майдан вже не буде: у людей на руках багато зброї.

Терпець урвався. І вже досить давно. Люди хочуть, щоб все було відразу. А якщо не відразу — значить, «все пропало». Ми тримаємося на тому, що у нас немає іншого виходу. Нам нікуди відступати. Тому що у нас один шлях: йти в Європу, інакше нас підімне Росія. Рухаємося повільно, два кроки вперед, один назад, пострибаємо на місці, потім раптом нас відкидає назад, потім ривком знову вперед. У нас, знаєте, складні рухи тіла, але ми все-таки просуваємося.

Українці не відчувають себе в безпеці з двох причин. По-перше, це, звичайно, війна; по-друге, зростає злочинність, причому насильницька. А як ви думаєте, чого люди найбільше бояться зараз? Зростання цін. За даними моніторингу Інституту соціології, нападу зовнішнього ворога боїться 43%, а зростання цін — 81%, невиплат зарплат і пенсій — 60%, безробіття — 73%. Економічні страхи превалюють.

Зараз йде битва між старою Україною, корумпованою, непрофесійною, відсталою і новою проєвропейською Україною, яка хоче побороти корупцію, дати простір економічному розвитку. Ця нова Україна дуже активна, але сил недостатньо. Особливо в політиці. Громадянське суспільство пішло в політику, але там воно, на жаль, відчуває себе десантом на ворожій території. А десанти воєн не вигравали. За ними має йти потужна армія. Ось її поки немає.

Я, чесно кажучи, була впевнена, що після оприлюднення електронних декларацій політики побіжать, принаймні, з влади. Тихесенько сядуть і будуть насолоджуватися життям, щоб їх не чіпали. Але ні. Ось це і напружує. Вони ніби впевнені, що нічого не буде. «Діамантових» прокурорів скільки вже судять? Третій рік, і нічого не чути. Треба садити, зрештою, згідно із законом. Треба. Нікуди не подітися. А до цього не готові, тому що «сьогодні — ти, а завтра — я». Когось в ритуальну жертву, я думаю, принесуть. Схоже, домовилися, що це буде [Михайло] Добкін, хоча хтозна. Можливо, це черговий хід для зговірливості Опоблоку.

Патерналізм нікуди не подівся. Ми по-своєму унікальна країна. У нас на загальнонаціональних виборах завжди перемагала опозиція. За винятком виборів 1999 року, коли вдруге переміг Леонід Кучма. Всі решта президентів у нас змінювалися, за партійними списками теж перемагала опозиція. Тому що у нас кожні вибори — це аукціон обіцянок. Пообіцяли і не зробили? А вони не можуть, навіть якби хотіли, не можуть. Ах, ви такі — ну, ми інших виберемо. І так до нескінченності.

Можна, звичайно, було б сказати: ось, ви такі брехуни, багато обіцяєте. А якщо говорити чесно — пройдуть на виборах ті, хто не буде обіцяти, наберуть достатню кількість голосів? Навряд чи.

Будуть вибори, і я боюся, що на цих виборах популісти святкуватимуть перемогу. За нашими останніми даними, з невеликим відривом, але лідирує [Юлія] Тимошенко. Далі щільно йдуть Петро Порошенко, Юрій Бойко, Вадим Рабінович. У Тимошенко свій прихильник, а у Порошенка є резерв — ті, хто проти Тимошенко. Як за Кучму голосували.

Будь-яке демократичне суспільство хворе популізмом. Тому що треба перемагати на виборах. Але одна справа — популізм в країнах, де більшість становить середній клас, та інша — де більшість становить бідне населення. Наприклад, недавно в Швейцарії провели референдум про гарантований прибуток. Передбачалося, що кожному мешканцеві, незалежно від того, чи є у нього робота, держава буде щомісяця виплачувати 2,5 тис. швейцарських франків ($2,5 тис.). 78% швейцарців проголосували проти — а нічого розводити утриманство. У них логічно виникло питання: чиїм коштом? І вони розуміють: за рахунок тих, хто працює. А як би у нас проголосували? Сказали б: добре, нехай дають, адже шара. Ось і різниця.

Найрадикальніші зміни в свідомості українців відбулися в 2014 році. Перш за все це різка зміна зовнішньополітичних орієнтацій. Раніше, коли ми запитували, чи потрібно інтегруватися в ЄС, нам відповідали: «Потрібно». «Потрібно в Митний союз?» — «Потрібно» — «А туди або туди?» Ось тут починався розподіл. А після ось цього «кунштюка» Росії [анексії Криму та збройного конфлікту на Донбасі] східний вектор звалився. Втративши довіру до Росії, багато хто пішов в «нам нікуди не потрібно інтегруватися» або «важко сказати». Але, в будь-якому разі, тепер немає двох векторів, він один — на Захід.

І, звичайно, ставлення до НАТО. У чому були завжди солідарні українці, так це в тому, що «НАТО нам не треба». Навіть на заході України думки ділилися майже порівну. Тепер вступ до НАТО підтримують більшість — 78% — українців, а в разі проведення референдуму він був би однозначно виграшним. Росія отримала Крим, але втратила Україну. Вже все.

Безвізовий режим — це, звичайно, не глобальна «перемога», але те нечисельне за останній час, що дійсно добре. І те, що не ділить країну. 40% українців відповіли, що для них це важливо: це більше, ніж кількість тих, у кого є закордонні паспорти (у нас їх 30%) — і це набагато більше, ніж кількість тих, у кого є біометричні паспорти та паспорти з чинними візами (таких у нас поки не більше 15%). Люди бачать перспективу. І це важливо для них.

Говорити українською мовою більше не стали. Якщо в 1992 році переважно українською мовою говорили 37%, в 2016-му — 42%. Але змінилося ставлення до української та російської мов. У 1996 році було питання: «Як ви вважаєте, чи потрібно надати російській статус офіційної?». «Так» — 51%, «ні» — 33%. Те ж питання в 2016 році: «так» — 30%, «ні» — 55%. Але це змінювалося поступово. Різкого стрибка навіть у 2014 році не відбулося.

Змусити всіх перейти на українську просто тому, що хочеться швидких перемог, неможливо.Потрібна українська масова культура. Вибачте, потрібна українська [письменниця Дар’я] Донцова. Те, що люди читали б на пляжі. Детективні телесеріали потрібно робити забійними. Щоб не російські дивилися, а українські. У нас же, згідно з опитуванням, зовсім не розуміють українську мову всього 1% населення. Навіть в Криму таких було всього 10%.

І тут головне — без насильства. Ірина Фаріон після її скандального візиту в дитячий садок, [де вона дітям з російськими іменами порадила «виїжджати в Московію»] на виборах 2012 року, я думаю, пару відсотків Партії регіонів принесла. А зараз [на слуху схожі скандали, пов’язані з дитячою письменницею Ларисою] Ніцой. Ну, шановні, так не можна. Навіть з точки зору успіху того, чого ти хочеш досягти. Потрібно вибирати потрібні кошти. Так можна тільки налаштувати проти української мови.

Найголовніший роз’єднуючий фактор сьогодні — нетерпимість. Коли ми проводили дослідження з прав людини, ставили питання «Як ви думаєте, можна позбавляти прав певні категорії населення?». Загальна готовність українців до обмеження прав певних груп людей виявилася дуже високою: висловилися за обмеження прав наркозалежних 66% населення (з них 26% вважають, що права людей цієї групи повинні бути «безумовно обмежені» і ще 40% — «за певних обставин»). За обмеження прав сексуальних меншин висловилися 46% (19% — «безумовно» і 27% — «за певних обставин»). Нічого собі? Ось ця нетерпимість до інаковості зростає. Коли людина з іншою точкою зору стає не опонентом, а ворогом.

Я зі стриманим оптимізмом ставлюся до можливості зміни свідомості на окупованій території, тому що там все інфіковано російською пропагандою. На «стриманий оптимізм» налаштовують зміни в свідомості людей на територіях Донецької та Луганської областей, які теж були окуповані, але зараз контролюються Україною. Коли ми тільки бралися в кінці 2014 року до опитувань на цій території, то я добре пам’ятаю, що 35% хотіли відокремитися від України, 20% хотіли бути з «ДНР» і «ЛНР», а ще 15% приєднатися до Росії. Зараз нічого цього немає. Відсотків 5% таких залишилося, хто хоче відокремитися від України.

Там життя якось відновлюється, люди приходять до тями, хоча я не перебільшую їхню проукраїнськість. Мені розповідали, як у Станиці Луганській відправляли дітей на відпочинок в Західну Україну. Якщо в першу хвилю не могли набрати групу, все боялися, то в третю [хвилю] — мало не билися вже, щоб туди поїхати.

Я вам розповім, що таке «придворна соціологія». Нещодавно в Росії керівник Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ) заявив телеканалу Дождь, що серед росіян є 15% лайна. За його словами, це ті, «хто налаштований негативно щодо курсу Володимира Путіна, його режиму і його персони». Це публічно заявляє керівник соціологічного центру.

У нас [в Україні] такого ніколи не було і бути не могло. Навіть якщо взяти відомий центр Research and Branding Group, який повністю займався замовленнями від Партії регіонів, не уявляю, щоб керівник вийшов і почав ображати тих, хто негативно ставиться до Януковича. Таке важко собі уявити.

Наша соціологія «придворною» ніколи не була. Ми все-таки інші, у нас скептичне ставлення до влади. Це теж небезпечно по-своєму, але робити з влади бога — такого ми ніколи не робили.»

Источник

Рекомендуем

Полезные советы новичкам на работе
Новое место работы - это всегда новый стресс, несмотря на такие преимущества, как высокая заработная плата, престижная компания, карьерный рост. Новый коллектив сотрудников - вот, что пугает многих новых работников. Это серьезный психологический барьер, который не каждый новичок может преодолеть.
06.03.2013 18:17
Деревянный ящик для инструментов своими руками. Мастер-класс
В настоящее время широкое распространение получили пластмассовые ящики для инструментов, но гораздо надежнее и практичнее будет использовать для инструментов именно деревянный ящик, который можно при желании сделать собственноручно. Данная модель ящика довольно проста, но так как каркас соединяется по типу «ласточкина хвоста», она очень прочна и надежна.
15.12.2015 21:31
Кирпичная кладка домов в наше время
Кирпичная кладка стен частных домов и квартир выполняться должна по единой схеме перевязки. Помимо этого, в нижней части стен, а именно, под опорными частями балок, должны в обязательном порядке укладываться тычковые новые ряды.
15.03.2015 10:19